перетинка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
мембрана — и, ж., спец. 1) Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору; застосовується у пристроях для вимірювання тиску, телефонах, мікрофонах, анероїдах і т. ін. •• Напівпроникна/ мембра/на в … Український тлумачний словник
ПЕРЕТИНАТЬ — ПЕРЕТИНАТЬ, перетнуть что, сев. пересечь либо перерезать; | * прервать; перенять поперек. Смаху слеги не перетнешь, не перетяпнешь. Перетин, перетинка, действие по гл. В один перетин, сразу, смаху. Скачи на перетин, наперерез. | Перетин, ка (от… … Толковый словарь Даля
барабанний — а, е. Прикм. до барабан. •• Бараба/нна пере/тинка анат. пружна тонка перетинка між зовнішнім і середнім вухом. Бараба/нна шкі/ра перен. про нечутливу людину … Український тлумачний словник
гімен — у, ч. Дівоча перетинка, що затуляє піхву … Український тлумачний словник
мембранофони — ів, мн. Назва групи ударних музичних інструментів, у яких джерелом звука є перетинка зі шкіри, плівки тощо (барабан та ін.) … Український тлумачний словник
мигальний — а, е, анат. Пов язаний з процесом мигання; який здійснює мигання. Мигальна перетинка ока … Український тлумачний словник
перетинковий — а, е. Прикм. до перетинка і перетинок … Український тлумачний словник
полотенце — я, с. 1) Те саме, що полотно 1). 2) Частина мережки, що являє собою широку смугу ажурного візерунка та розділяє групи дірочок у ньому. 3) Перетинка на лапці водоплавного птаха. 4) спец. Зменш. пестл. до полотно 6) … Український тлумачний словник
діафрагма — (грец. < ісп. перетинка) Широка півциркульна арка, завдяки якій влаштовувалися склепіння над просторим залом храмової споруди. Характерна для каталонської готики в Іспанії XIII–XIV ст., відзначаючись пологими формами від стрілчастих у сусідній … Архітектура і монументальне мистецтво